МЕМОРІАЛ
Черевики на набережній Дунаю: меморіал
На пештській набережній біля Парламенту шістдесят пар залізних черевиків позначають один із найтемніших епізодів війни. Що вони означають і як до них ставитися.
Check dates and availability ↗Що ви проминаєте на пештській набережній
Трохи на південь від Парламенту, на самому краю кам'яної набережної з боку Пешта, ви можете помітити тиху, непримітну інсталяцію просто біля води: ряди черевиків, відлитих із заліза, розташованих так, ніби їхні власники щойно з них вийшли. Загалом їх шістдесят пар — чоловічих, жіночих і дитячих, — виконаних у стилі 1940-х років і розкиданих уздовж сорокаметрової ділянки берега. З борту судна, що пропливає, їх легко не помітити серед грандіозніших краєвидів, але вони позначають один із найжахливіших епізодів історії міста, і варто знати, що вони означають. Це не декоративна прибережна скульптура. Це меморіал жертвам Голокосту, і він стоїть саме там, де відбувалися події, про які нагадує.
Що тут сталося
Взимку 1944 і на початку 1945 року євреїв Будапешта переслідувала й вбивала партія «Схрещені стріли» — угорська фашистська партія, яка тоді була при владі. Серед численних убивств бойовики приводили групи єврейських чоловіків, жінок і дітей на берег Дунаю, наказували їм зняти взуття і розстрілювали, щоб тіла падали в річку й зникали в течії. Взуття було цінним, і жертв змушували залишати його на березі. Вважається, що протягом цих місяців уздовж Дунаю в місті було вбито тисячі людей. Меморіал позначає саме цю ділянку набережної як реальне місце, де відбувалися такі розстріли, і саме це надає порожнім черевикам нестерпної ваги.
Сам меморіал
Роботу створив скульптор Дюла Пауер за задумом кінорежисера Джана Тогая, і її відкрили на пештській набережній 2005 року. Шістдесят пар черевиків тієї епохи відлито з заліза й закріплено на камені, навмисно простих і достовірних, а не ідеалізованих, щоб уся увага припадала на відсутність людей, які їх носили. У камінь за черевиками вмонтовано чавунні лавки й таблички з написом угорською, англійською та івритом, що присвячує меморіал жертвам, розстріляним у Дунай бойовиками «Схрещених стріл» у 1944 і 1945 роках. Відвідувачі часто залишають серед черевиків невеличкі камінці, свічки й квіти за єврейською традицією вшанування пам'яті, тож меморіал рідко буває без якогось тихого підношення.
Погляд із води й пішки
З круїзу ви побачите меморіал лише мигцем і здалеку — як темну лінію форм біля підніжжя набережної поблизу Парламенту, а в темряві його легко проминути, навіть не помітивши. Це вже достатня причина, щоб відвідати його по-справжньому пішки, вдень, коли можна повільно пройти вздовж ряду й прочитати написи. Він розташований на пештській набережній між Парламентом і Ланцюговим мостом — легка й безкоштовна прогулянка, — і на огляд знадобиться лише кілька хвилин, хоча довша, тихіша пауза винагороджує сповна. Якщо ваш круїз звернув на нього увагу, повернутися туди на суші й постояти поруч — правильний спосіб приділити цьому місцю увагу, якої воно потребує.
Кілька слів про те, як до нього ставитися
Круїз-вечеря — цілком слушно — святковий вечір, і немає нічого поганого в тому, щоб насолоджуватися підсвіченим містом. Але та сама набережна, що несе вогні, несе й цю пам'ять, і хороший гід цього не приховує. Черевики на набережній Дунаю просять мить тиші, а не фото на ходу, і знання про них поглиблює, а не псує вечір на воді. Якщо ви подорожуєте з дітьми, достатньо дорослими, щоб зрозуміти, коротке чесне слово про те, що означають ці черевики, може стати частиною того, що робить Будапешт більшим, ніж просто силует міста. Ця річка була прекрасною і жахливою в одному й тому самому столітті, і тримати в собі обидві правди — частина того, щоб бачити місто по-справжньому.